belchester: (улыбка)
[personal profile] belchester
У цьогорічній «книжковій пригоді», було кілька пунктів, які я раніше не читала, бо боялася: надто вже важкі теми піднімають ці письменниці. І вони таки справді давались важко.

Тоні Моррісон «Улюблена».
Раніше я просто не уявляла, наскільки все те, що я досі читала про рабство, написане «ззовні» - від імені (або з точки зору) хай і співчуваючих, але білих письменниць і письменників.
А тут потрійний шок: з точки зору рабині, з точки зору жінки і матері і, наче цього замало, щоб волосся на голові заворушилось, «на основі реальних подій».
І воно таки пробирає, коли ставиш себе не на місце глядача, що так сильно співчуває, що «ікра не лізе в горло і компот не ллється в рот», а на місце власне людини, яка виросла і все життя прожила з усвідомленням того, що будь-кого, кого ти знаєш і любиш (матір, чоловіка, дитину) будь-якої днини можуть вбити просто так або ж «здати комусь в оренду, віддати в сплату боргу, продати, викупити, виставити на продаж, заставити, виграти в карти, вкрасти або конфіскувати». Від цього просто стає моторошно. А якщо придивитися до рабині-жінки, то вона ще й розглядається як агрегат по примноженню робочої сили – і про власний вибір тут не йдеться зовсім або йдеться надзвичайно рідко. Бебі Саґс так і не змогла знайти нікого зі своїх восьми дітей, навіть коли визволилася. Недарма ж ії невістка каже «Схоже, я полюбила своїх дітей значно сильніше, коли дісталась сюди. А може, там, в Кентуккі, я просто не могла любити їх так, як треба, тому що вони були наче не зовсім мої».
І це ще головній героїні пощастило з хазяями. Але навіть там, у ті щасливі часи у майже ідеальних хазяїв, було видно: рабство – це гидота, навіть найм’якший його варіант. Не кажучи вже про те, що коїться зазвичай.

Світлана Алексієвич. Біля двох її книжок на полицях я ходжу вже близько року – і поки що так і не наважилась читати ні про жінок на війні, ні про Чорнобильську катастрофу.
Вирішила почати з (на вигляд) легшого: «Час секонд хенд». І це таки жахливе читання, особливо зараз. Ясно вимальовується, звідки росте коріння тієї самої «радянської людини», для котрої найважливіше в світі – жити у «Великій Країні» і «щоб нас усі боялися та поважали».
Боляче вражає, наскільки дієвою була пропаганда, якщо навіть дитина заарештованих батьків, виховуючись у дитбудинку, могла бути практично закохана у Сталіна.
І ще – для мене стало прикрою несподіванкою, що у жартівливого «Ты где? – В Караганде!» лагерний підмурівок незгірш ніж у «Приезжайте к нам на Воркуту! – Нет, уж лучше вы к нам!»

Еліс Уокер «Барва пурпурова». (Після Тоні Моррісон було особливо страшно, хоча тут уже з анотації ясно, що йдеться не про рабство).
З перших сторінок ситуація складається така, що не сприяє оптимізму аж ніяк. Мало того, ще й стрімко погіршується. І головна героїня Сілі, очима якої дивимось на все це неподобство, зовсім не боєць: тиха, покірна дівчина, бита і цькована з дитинства, не те щоб красуня, не особлива розумниця, ледве письменна, від якої нагло забрали можливість бачити тих небагатьох, кого вона любила, і видали заміж за чоловіка, якому потрібна була не вона… І розумієш, що вона сама звідси не виборсається - життя тягнеться тоскне і гірке, лише іноді розбавлене хоч якоюсь приємністю. А поряд з нею живе жіночка вперта та гаряча, здатна відстоювати свої права у родині хоч і з кулаками – і теж втрапляє у величезну халепу, бо ж чорношкіра.
І ось, коли вже нічого доброго не ждеш, раптом стається звичайне, нефантастичне диво: майже всі жінки з'ясовують, що, виявляється, якщо об’єднатися, підтримувати і допомагати одна одній (або хоча б не заважати і не шкодити), то можна вибратися з ненавистного шлюбу, відчути тілесну насолоду, знайти улюблене заняття, яке до того ж здатне непогано прогодувати – і все це без надриву і без надзусиль. І виграЄ - кожна. :)
Що таки може претендувати на утопічність – це зустріч тітки з племінниками і їх повернення саме тоді, як у Сілі з’явилося ще й своє власне житло. 
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

belchester: (Default)
belchester

December 2016

S M T W T F S
    1 23
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 10:32 pm
Powered by Dreamwidth Studios