belchester: (улыбка)
Прадід Василь Стефанович Медведьов (батько моєї бабусі по мамі).
У Вітчизняній вже не воював (до того пройшов три війни) - возив партизанам набої власним возом, вони називали його прізвиськом "Ведмідь".

1 фотографія )

Його син, Медведьов Петро (мій двоюрідний дід).
1 фотографія )

Ще однин його син - Медведьов Сергій - загинув на війні.

Бєлов Борис Михайлович (мій дідусь по мамі).
Почав воювати у 17 років - як звільнили окуповані території і призвали хлопців, які на той час виросли. Наводчик третьої батареї 277 окремого зенітно-артилерійського дивізіону (І Український фронт).
Приймав участь у звільненні Києва, дійшов до Берліна. Щасливець - отримав лише легку контузію.
4 фотографії )

Прадід Піскун Іван (батько бабусі по батькові).
Воював з початку війни і до кінця. Я його в живих не застала.

4 фотографії )

І його син, мій двоюрідний дід - Піскун Микола.
Був призваний тоді, як йому виповнилося 18 років. Цього року він святкував ювілей - 90 років.
4 фотографії )

Племінник моєї прабабусі по батькові Шацький Андрій Гордійович (останній з п'ятьох дітей) загинув практично відразу після призову, у 17 років, близько 14 км від дому. Інші четверо померли від голоду.

І мій рідний дідусь, Матвійчук Назар Філімонович.
Теж призваний після звільнення від окупації, у 17 років.
Добре знав німецьку, був перекладачем командира, потім ходив у розвідку і за якогось важливого "язика" отримав орден Слави ІІІ ступеня.
Наприкінці війни, у 1945 р. під Будапештом отримав серйозне поранення в груди (думали, що загинув - навіть похоронку матері вислали). Але завдяки збігу обставин і шаленій удачі (у польовому госпіталі був гарний хірург, а також - поранений генерал, якого мали вивезти літаком у Москву доліковуватись, у літаку - вільне місце, а у Москві - антибіотики) зміг вижити. Отримав інвалідність.
На жаль, його я теж в живих не застала.

3 фотографії )

1939-1945 Ніколи знову
belchester: (Default)
Сегодня мне пришла посылка счастья. :) Просто так (мигом вспоминается одноимённый мультфильм). :)
И мои близкие сегодня полвечера удивлённо ходили за мной и переспрашивали: а кто это? А почему тебе прислали эти книги? Да еще и просто так?
Да не знаю я! :)))
Теперь нужно потихоньку состыковываться с еще одним получателем этого кусочка счастья. :)



А еще в каждой книге - бонус. :) Закладка с красивыми мужчинами. "Набор" мужчин одинаковый, фотографии разные. Сижу, пытаюсь выбрать себе самую красивую. :)))



Козявкины достижения )
belchester: (родные и не только)
Вы говорите: "Пора спать!" Но ребенок не это слышит.
Ребенок слышит: "Ляг в темноте! На несколько часов! И не шевелись!"


часть 1 )

часть 2 )
belchester: (Default)
Семейные дуэли. Причины и следствия детского вранья

И я решила спросить детей.
Их ответы на вопрос «как ты думаешь, врать – это плохо, хорошо или никак?» в основном повторяли взрослые аргументы против неправды (при этом большинство моих респондентов запросто врет, то есть аргументы – отдельно, а жизнь – отдельно, как часто и происходит). Но один девятилетний мальчик дал интересный ответ:
- Когда я вру, мы обсуждаем с папой и мамой то, чего не было. Они дают советы, которые мне не помогут, потому что на самом деле в моей жизни все не так, и думают обо мне мысли, которые получаются не обо мне, потому что обо мне родители ничего не знают. Поэтому мы просто теряем время. А лучше его не терять.

Вот, пожалуй. Когда мы врем - мы просто теряем время. А лучше его не терять.

(с) neivid

Profile

belchester: (Default)
belchester

December 2016

S M T W T F S
    1 23
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 05:09 pm
Powered by Dreamwidth Studios