Ну, що ж, вже майже тиждень як тут в нас йде третій триместр Дев’ятого Року, Року Вчителя, тобто, а я все ще гальмую написати про це. Це означає – пост вже кілька днів як відкрила і щось там пишу. Кожну годину по ложці. А треба швидше.

Тому, я не буду повторювати – навіщо взагалі потрібен Кадастр, чому саме дев’ять років у циклі, й як людина – проходячи цикл, а потім знов цикл за циклом – поступово росте, ніби піднімаючись в башті вгору спіральними сходами, й – чому – якщо в неї виходить втриматися на цих сходах й не злетіти в якийсь рік із них – вона бачить далі і далі й може більше і більше. Я просто розкажу про третій триместр. Але спочатку нагадаю про ті два, які ми вже – сподіваюсь, що вдало – пройшли.



Тож. Рік Вчителя – складний й специфічний. По-перше, тому, що це дійсно останній рік у класичному циклі. І, хоча у кожного з нас цикл буде свій – такий, який розпочинається з року народження, або з року, в який у житті людини сталися настільки важливі події, що її цикл змістився і тепер починається з року цих самих подій – Рік Вчителя однаково буде знаковим і символічним. Бо… ( . . . )

З того, що за весь Червень я тут розродилася лише двома постами (причому один з них – картинки до Дня Народження Драко) можна зробити висновок, що Червень у мене був так собі, зате мігрені нормальні були.

Але Червень скінчився. А з ним і Півріччя Ерверів (тобто, три місяці богів і стільки ж – богинь). Почалося Півріччя Цивілізації (тобто, два місяці для людей і чотири – для чисел).

Це – в нашій традиції (Змій, який раніше сіпався від цього словосполучення, тепер, навпаки, агітує мене частіше повторювати, що все те магічне, про що я розповідаю тут і що ми з Олесем даємо у Марафон – це Традиція Іріранів, себто, Магія Срібних)…

Тож. Півріччя Ерверів та Півріччя Цивілізації. Це те, на чому побудовані всі іріранівські календарі.

Півріччя Ерверів складається з двох рівних частин (щоб нікому не стало заздрісно, що хтось собі більше не перехопив, хоча в Ервер їх однаково більше, тільки про це тс-с-ссс). Триметр для Ерверів. Януса, Фебрууса і Марса. Триместр для Ервер. Афродіти, Маї, Юнони.



У ці місяці – спочатку, коли осінні запаси до середини зими вже під’їдені, а затим, коли починається важка сільськогосподарська праця – людям потрібна підтримка. Від Януса, який бачить і туди і сюди. Від Фебрууса з царства мертвих і сплячих рослин. Від Марса, який перед тим, як стати Ервером Війни, був Ервером Сільської Роботи. А за зимою – весна. Вівці котяться. Корови теляться. Зерно падає в землю. І треба, щоб все вижило. Щоби проросло, а не згнило чи посохло. І тут на допомогу вже звуть Афродиту, богиню Продовження Роду. Маю, богиню Годувальницю. І, звісно, Юнону, яка всім розпоряджається і всіма володіє. ( . . . )