Пра папу

Apr. 22nd, 2025 11:34 pm
pani_stosia: (Default)
[personal profile] pani_stosia
 Як той казав, смерть папи завжди була трагедією для християнського світу. Але українці змогли перетворити її на комедію. На божественну комедію, я б сказала. 
Зараз несеться якась байка, що папа дав грошей на два мавіки. Чи не два, а один. Але зі свого карману, таємно. І, типу, це все міняє. Ніхріна це не міняє. Він дав на три копійки, а шкоди наробив своїм дурним ляпалом і блядською позицією неймовірної. Це як адвокат маньяка, що лазить до сім'ї постраждалих поміж убивств і похорон і розказує, що нє всьо так однозначьно і нада паміріцца,  заяви забрать і все погане забуть. Зате добрінький,  сирітку по голові погладив, цукерочку стиха дав. Тьху, блять. Хай його чорти в пеклі смажать. Гарячого сиропу йому в пельку замість смоли. І хай повз періодично проходить хтось з наших капеланів і цитує йому його промови. І втіхаря дає попить. Але не часто. Разів два за три роки. 

Стосовно життєвого

Apr. 21st, 2025 08:50 pm
aucubagold: (Default)
[personal profile] aucubagold
Всенощну на Великдень відспівали досить пристойно, людей на саму всенощну прийшло достатньо, а після всенощної , щоб освятити паски - так і взагалі багато.

Вітра не було, і зорі висіли прямо над головою невимовно яскраві, і все раптово забажало розквітнути, навкруги витав аромат квітів.

Тепло.

Здається, що весна і завтра буде, нарешті мирне життя. Ось чомусь так здається. Але це всередині, бо назовні знаєш, що ще далеко до миру. 

Будемо робити своє. Петрович на городі мені не помічник. Це прикро. Але йому треба працювати набагато більше, ніж мені, отже у вільний час мені треба бути на городі. 

таке життя.

Narceessus Ēu Unaseeraureet-reev

Apr. 21st, 2025 04:18 pm
anna_amargo: (Default)
[personal profile] anna_amargo
Ну, або, якщо українською, то «Нарцис Для Підлітка-ки». Тобто, формула, якою мама (або будь-хто з батьків, бабусів-дідусів, старших сестер чи братів, хрещених й опікунів) може захистити свою дитину від спроб незнайомців словесно наїхати й розкрутити на сльози чи гнів, щоби трішки від підлітка-підлітки краси і юності з’їсти.

Але для початку треба передісторії трішечки: Як я – і тут, і в Марафоні – багато разів говорила – є така категорія (зазвичай, дорослих, післятридцятирічних) людей, які мають здібність викликати у інших негативні емоції і – коли в емоціях цей інший відкриється – відбирати з того, хто відкрився, як з джерела, якісь його атрибути чи перспективи.



Тобто, оці старі пердуни, які спеціально наступають вам на ногу в тролейбусі, або пердухи, що придираються в Сільпо до касира – вони роблять це просто так іноді, від нестачі спілкування з людьми. Але іноді вони роблять це спеціально, щоби ви, чи касир завелись і відкрились. Й вони можуть це робити весь рік, але… . . . )

Великоднє

Apr. 19th, 2025 09:53 pm
pani_stosia: (Default)
[personal profile] pani_stosia
Напиши мені знаки життя
на невиїденому яйці
голкою на руці
на бетонному мурі, цупкому папері, на прапорі.
На щиті. 
"На щиті"
щодня повертаються 
ті, хто жити хотів і любити хотів.
Обстріли, обміни. Ми удома, 
мамо, навіть якщо немає дому.
Нові обрАзи, старі образИ.
У руці архангела завмерли терези. 

Напиши мені сонця й зірки
сосонки і хрести
що нам їх писати і на собІ нести. 
І не прощай їм, Господи. 
Якби ти там був, ти б їм теж не простив.
pani_stosia: (Default)
[personal profile] pani_stosia
 Міси своє тісто, міси.

З того берега чути чужі голоси.

З того світу приходять порожні листи,

З цього боку тісного помешкання – ти

Вибиваєш із тіста всю душу мʼяку,

Розмастивши по вилицях туш і муку.

Розтираючи сльози, самотні, як пси.

Міси своє тісто, міси.

Печи свої паски, печи.

І нічого, що, може, бракує причин,

Окрім тої, що вгорне в солодке тепло –

Бо усе, що було, то ж назавжди було.

Що ж у тебе лишилося, – тіло твоє.

Те, що з кровʼю римуєш, – не перестає.

Не минає, кричи, моє серце, кричи.

Печи свої паски, печи.

Sinners 2025

Apr. 18th, 2025 10:09 pm
anna_amargo: (Default)
[personal profile] anna_amargo
Повернулась оце з прем’єрного показу горору «Грішники». На який би взагалі ніколи не подумала би піти, якби не мій чоловік, якому чомусь саме на це кіно захотілось.

Ну, і як завжди. Тобто, як ті кілька разів, коли йшла в кінотеатр без жодних очікувань, а просто полежати на останньому ряді у темряві пару годин так, щоб звук голосний забивав все в голові й не давав думати взагалі ні про що.

І було дивовижно, бо посеред сеансу виявлялося раптом, що фільм, на який не розраховувала, як на щось цікаве – мав всі шанси, щоб наприкінці вважатися найкращим фільмом року в особистому моєму рейтингу.



Так було в 2019-тому році зі стрічкою «До зірок». А перед цим в 2018-тому з «Погані часи у Ель Роялі». Ну, і от лише квітень 2025-го, а номінант уже ось. . . . )

стосовно дріб'язку

Apr. 18th, 2025 04:45 pm
aucubagold: (Default)
[personal profile] aucubagold
 Вчора посіяла петрушку, кріп і салат. Начебто позавчора підготувала ділянки, все налаштовано, вода у бочках, але  поки посіяла - заморилася. Бо ж воду треба таскати восьмилітровою лійкою з бочки, та рядки, та сам посів, та "утоптати", - коротше, не молодію.

Сьогодні снилися знову самі покійники. Прокинулась аж о восьмій. Поснідали, потім поставила опару на паски.

Орки як показилися, тривоги раз по раз.

Паски вийшли красиві, глазур теж вдалася, хоча тільки сьогодні роздивилася, що покупна глазур виявилася салатового кольору. Ну, буде на якийсь пиріг.


дещо про щоденне

Apr. 16th, 2025 04:31 pm
aucubagold: (Default)
[personal profile] aucubagold
 Страсний тиждень завжди проходить дуже швидко, не встигаєш моргнути - вже середа. Завтра - чистий четвер.

Вчора перший день тепло, погреблася у садку, заморилася.

Під час роботи став падати тиск. Що само по собі дивно для мене. Стає млосно і змушена відпочивати.

Находила майже 5 км, десь біля восьми тисяч кроків. Накупила продуктів та корму для котів, та наповнювач для лотків. Персика немає, охороняти периметр нема кому, у двір шастають чужі коти, і Філя з  Максом бояться виходити, особливо Філя. Бо Макс якось таки територію мітить, хоча його запах не такий потужний, як у Персика. Ну, то  таке, далеко не відходить від обійстя. Начебто.

Також купила хімії від бактеріальних хвороб абрикос, слив, айви та персиків, хоча айва за минуле літо майже вся загинула, добре, що пустила паростки, тепер її можна і видалити, є молоде деревце поряд. Насіння подорожчали дуже, та і хімія також. Купила насіння моркви, петрушки, кропу, кабачків, та квітів у  підвісні горщики. Вийшло більше чотирьох сотень гривень.

Сьогодні Петрович скопав у теплиці, я посіяла редиску. Це так здається, що легко, але тягаєш лійку води, та треба було заволочити, зробити рядки, - коротше. заморилася. Та ще скопала сама грядку під кріп, салат та пертушку. Заволочила, але сіяти вже було ніколи, бо робота.

Старший залишив мені свій пу-ер, насолоджувалась чаєм. Трохи перед роботою  лягла поспати, вирубилась моментально.

Таке життя.


anna_amargo: (Default)
[personal profile] anna_amargo
Вчора все почалось із розмови про Дари, Обдарованість і про Безкоштовність і почалося тому, що в отому рекламному пості, який вивалився на мене в Інсті, було про «справжніх відьом», які ніколи не вимагали у односельців гроші за лікування та привороти, а брали що принесуть, бо знали, що Дар їм не належить, що Дар видав їм Бог, і що Бог Дар відбере, якщо вони будуть його «неправильно» використовувати.

Це зачепило і довело. Бо отак от виходить, що – якщо це Дар – то не за гроші, а за курку й картоплю можна робити й господипрости привороти. Виходить, що Дар виправдовує практично все, а псують цей Дар лише гроші…

Але ж прикол в іншому. А саме – у тому, що Обдарованість – навіть якщо це обдарованість магічна від Бога – йде через Силу Подарунків. А Сила Подарунків майже така стара, як Світ і ледь молодша за Боженьку. Вона стара, бо вона почалась, коли Бог розпочав своє Творення.



І зразу ж з Силою Подарунків народились і Правила Подарункові. Перше з яких говорить: «Якщо ви комусь щось даруєте – ви для себе це робите. Так, як зробив це сам Ієгова, коли Всесвіт наш створював…» . . . )
anna_amargo: (Default)
[personal profile] anna_amargo
Сьогодні знову рекламою Інстаграму винесло чиюсь фоточку, приправлену роздумом про Божий Дар та про товари, які можна купити за гроші.

І от я знову тут, у дві тисячі дев'ятому році, на старті магічної своєї е-ее-е ну хай буде кар’єри у якості магині для всіх, а не лише для срібних у якості Корве. І знову нию. Тільки тепер вже не Оліверу. А сіру Т.Вудлі. Розповідаю йому, що от магія – це єдина робота, де людина може до тебе прийти і сказати, щоби ти їй безплатно зробив з поганого добре.

Кажу: «Розумієш, тепер люди цього вже не роблять. А раніше було. Поворожіть мені, будь ласка, ви ж можете. Або зробіть мені отаку формулу, щоб і заміж, і гроші. Що значить не можете? Ви маєте!! Ви ж Обдарована!!!»

І сір Т.Вудлі такий: «Ее-е... З цього місця з подробицями. Які аргументи наводяться?» І я така: «Ну, які… Зазвичай відьмам кажуть, що ось Боженька дав вам Дар і ви маєте робити людям добро безкоштовно. Інакше Боженька ваш Дар відбере...» І Т.Вудлі такий: «Ти серйозно?» . . . )

стосовно розуміння

Apr. 14th, 2025 09:17 am
aucubagold: (Default)
[personal profile] aucubagold
Вербна неділя. Вхід Господень в Єрусалим. Діти кидали пальмове віття на шлях, по якому їхав Ісус...Діти...

І в вербну неділю прилетіло ніяк не по вигаданим військовим, а по людях з дітьми, по дітях...

Їм треба знищити українців, усіх, разом з дітьми. Невже це ще комусь незрозуміло?

Back Space

Apr. 13th, 2025 09:32 pm
anna_amargo: (для того що у серці)
[personal profile] anna_amargo
Якісь перейняті в Базальті звички помічаю за собою буквально зразу, як їх набуваю. Але якісь дрібні бзіки довго залишаються непоміченими, аж поки я не ловлю когось, у кого це перейняла, за тим же самим, що сама якийсь час вже роблю.

Ем, йдучи повз стіну, або їдучі на ескалаторі, відставляє трохи руку убік, щоб торкатися пучками пальців чи нігтями поверхонь які проминає.

Ферро, засинаючи, відбиває двома пальцями, середнім і вказівним, ритм, що імітує його власне серцебиття, або серцебиття тієї людини, до якої він притулився і чиє чує серце.

Змій… Від Змія купа всього. Але одна звичка бісить. Якщо він, набираючи текст, помиляється чи одруковується, він не переходить на хибно написане слово, щоб виправити свою помилку, а стирає все набране до того місця, в якому помилився і пише знову без помилок. . . . )

дріб'язок

Apr. 11th, 2025 07:23 pm
aucubagold: (Default)
[personal profile] aucubagold
 Тиждень пролетів непоміітно.

Сьогодні вранці встала - за вікном все в снігу, наче надворі лютий, або січень. І цей сніг ішов до обіду. А потім наче потепліло, і розтаяв. Зовсім, З дерев, з трави, звідусіль. А абрикоси були на цвіту...

Вночі було тихо. І вдень майже не свистіло.

Почала передивлятися "Хорошого лікаря", того, де лікар аутист. Цікаве кіно, багато мудрих думок і висловів.

Завтра приїде батюшка з району, посвятити вербу. Можливо на Пасху приїде і наш, хтозна...

Треба купити завтра молока, вершкового масла, яєць...м'ясо вже є. Зроблю зі свиного балика так звану "гармошку". В неділю треба буде купити паперових формочок для пасок.

Наступного року учнів буде менше, багато хто ви\жджає. Бо лячно за дітей. Я їх розумію.

Потихеньку роблю зменшення всякого мотлоху в хаті. До Пасхи треба було б закінчити перестановку. Та не знаю, чи здолаю це діло. 

Вчора ввечері раптово скаконув тиск. Прийшлося пити каптопрес. Він з сечогінним. Набряк зменшився. Подивимось, як далі. 

Таке життя.


anna_amargo: (Default)
[personal profile] anna_amargo
Почалось все з того, що я написала в Фейсбук черговий Діалог, де одним з учасників був сір Р.Р., й при цьому я назвала його не як у паспорті, а чомусь ніком, який він взяв собі колись на Ліберо. Я Спав З Ахіллесом. I Fucked By Achilles.

І мене спитали в коментарях, чи чувакові не стрьомно було вибрати такий нікнейм, і чи не прилітає час від часу йому від Світу і Сил за таке.

А я сказала, що ні. Сказала, що так можна робити, якщо це правда. А у даному випадку, це правдонька свята, ну хоча би тому, що у той час, коли Р.Р. вибирав собі нік для Ліберо – він дійсно трахався з людиною, яка була тоді (й досі є) Уособленням Сили Тих Хто Йде На Війну Не Тому, Що Хоче, А Тому, Що Мусить Зробити Це (ну, власне, вони мабуть і досі пара, просто ендреор Аґілґауердору три роки як повернувся зі своєю Силою в Україну й хз як там вони з Р. підтримують ті дикі пристрасті, які у них всі вісім років були, поки вони разом жили у далекому червоному Фініксі).



А ще я там, в коментарях, навела інший приклад, написавши, що ось той, у кого гарні зі Змієм стосунки, міг би на Ліб взяти нік Ісааків Друг, ну, або Я Ісаака Бачив У Душі Голим. . . . )

Profile

belchester: (Default)
belchester

January 2025

S M T W T F S
    1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 12:13 pm
Powered by Dreamwidth Studios